Законы и Законопроекты
21.02.2006 16:57 - Проект Постанови Верховної Ради України "Про неприйнятність проекту Закону України „Про іпотечні облігації"
НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ Верховна Рада України ПОДАННЯ Відповідно до ст. 93 Конституції України, пункту 2 статті 12 Закону України „Про статус народного депутата України”, пп. 2 п. 1 статті 3.5.1, статті 3.5.3, статті 3.4.2, п. 1 статті 3.5.5 та статті 6.2.7 Регламенту Верховної Ради України вношу на розгляд Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України „Про неприйнятність проекту Закону України про іпотечні облігації”, поданий народними депутатами України Святошем Д.В. і Буряком С.В., реєстраційний № 8141 від 13.09.2005. Аргументи на користь такого рішення викладені у пояснювальній записці. У пленарному засіданні доповідь щодо проекту Постанови буде зроблено мною. Прошу включити зазначений проект Постанови Верховної Ради України до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради четвертого скликання та не розглядати цей законопроект без одночасного розгляду поданого мною проекту Постанови про його неприйнятність. Додатки: проект Постанови, пояснювальна записка, матеріали в електронному вигляді. Народний депутат України Проект ПОСТАНОВА Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 3.5.1, статті 3.5.4 та підпункту 2 частини першої статті 3.5.5 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: Внесений народними депутатами України Святошем Д.В. і Буряком С.В. проект Закону України „Про іпотечні облігації”, реєстраційний № 8141 від 13.09.2005, визнати неприйнятним та відхилити. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Мною уважно вивчено внесений народними депутатами України Святошем Д.В. і Буряком С.В. проект Закону України „Про іпотечні облігації”, реєстр. № 8141 від 13.09.2005р. За результатами розгляду даного законопроекту маю зазначити наступне. Стаття 2 законопроекту визначає поняття договору про збереження реальної вартості. Поряд із цим, законопроект не передбачає істотних умов даного договору, випадків обов’язкового укладання даного договору, етапів укладання договору, у зв’язку з чим дані положення слід включити до законопроекту. Також передбачено поняття „іпотечний актив”, що не відповідає аналогічному поняттю, визначеному в Законі України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати”. Так, стаття 1 Закону передбачає, що іпотечні активи – це реформовані в консолідований іпотечний борг зобов'язання за договорами про іпотечний кредит здійснювати платежі в рахунок погашення основного зобов'язання протягом строку обігу сертифікатів. Слід визначення даного поняття у законопроекті привести у відповідність до вищезазначеного визначення. У законопроекті неодноразово зустрічається поняття „іпотечний пул”. Слід визначити, що означає зазначений термін у контексті даного законопроекту, або зробити посилання на норми Закону України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати”. Законопроектом передбачено, що пов’язаними особами є юридична особа, яка здійснює контроль над іншою юридичною особою або контролюється іншою юридичною особою чи перебуває під спільним контролем з іншою юридичною особою. З точки зору банківського законодавства, дане поняття розкрито частково. Слід даний термін розкрити більш повно, з урахуванням норм Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368. У статті 21 законопроекту вказується, що управителем може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до законодавства отримала ліцензію на управління іпотечним покриттям. Але ні в законопроекті, ні в діючому законодавстві у сфері ліцензування порядку видачі ліцензій на здійснення такого виду господарської діяльності, як управління іпотечним покриттям, не передбачено. Статтею 7 законопроекту передбачено, що іпотечні активи можуть бути включені до складу іпотечного покриття тільки тоді, коли права емітента за забезпеченими іпотекою зобов’язаннями боржників засвідчено заставними, якщо інше не передбачено проспектом емісії. Навіщо випускати цінні папери за зобов’язаннями, які вже засвідчено цінними паперами? Чому не можна проводити емісію іпотечних облігацій незалежно від наявності заставних? Пропоную дане положення виключити, як таке, що обмежує права емітентів іпотечних облігацій. Також статтею 7 передбачено, що іпотечні активи можуть включатися до складу іпотечного покриття за умови, якщо основна сума боргу боржника за забезпеченим іпотекою зобов’язанням не перевищує Діюче законодавство не передбачає обмежень стосовно розміру зобов’язання по відношенню до вартості предмета іпотеки, а стаття 22 Конституції України встановлює, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Виходячи з вищезазначеного, встановлення даного обмеження є недопустимим. Отже, дане положення законопроекту слід виключити. Частина 4 статті 7 законопроекту передбачає, що у проспекті емісії можуть визначатися додаткові вимоги до включення іпотечних активів до складу іпотечного покриття. Виходячи з того, що вимоги до іпотечних активів є вихідними даними та на їх підставі в подальшому відбувається емісія іпотечних облігацій, установлення невичерпного переліку вимог до іпотечного активу є неприпустимим. Слід установити чітко визначений перелік. Стосовно звернення стягнення на іпотечне покриття, згідно зі Пропоную даний порядок урегулювати за аналогією до порядку звернення стягнення на майно боржника, передбаченого Законами України „Про іпотеку”, „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”. Законопроект не містить положення про оцінку іпотечного покриття. Необхідно дане питання врегулювати в даному законопроекті, адже воно є важливим у роботі з іпотечними облігаціями. За таких підстав проекту Закону України „Про іпотечні облігації” має бути відхилений як неприйнятний. З повагою, Народний депутат України Актуально
Привітання Київського міського голови Леоніда Черновецького зі святом Святої Трійці
Дорогі кияни! Щиро вітаю вас із благословенним святом – Днем Святої Трійці –урочистою подією, священний зміст якої від найдавніших часів єднає усіх віруючих християн. День Святої Трійці – одне з головних християнських свят, що відзначається на п'ятдесятий день після Великодня. Свято сходження Духу Святого на апостолів є днем становлення Християнської Церкви. У години радості і випробувань Українська спільнота знаходила в Церкві розраду і надію. З невтомної праці Києво-Печерських подвижників зростало самоусвідомлення нашого народу, його непереборна рішучість відстоювати і розвивати витоки свого буття. У цей святковий і радісний день висловлюю щирі побажання щастя, духовної наснаги, віри й надії, любові та злагоди. Нехай Боже благословення буде запорукою процвітання й добробуту кожної київської родини та кожного мешканця нашого міста! З повагою Київський міський голова Леонід Черновецький Фотобанк
ОпросДепутаты, каких фракций Киевсовета наиболее эффективно отстаивают интересы киевлян? Наш блокБлок Леоніда ЧерновецькогоПередвиборна програма БЛОКУ ЛЕОНІДА ЧЕРНОВЕЦЬКОГО на виборах депутатів до КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
„З ЛЮДЬМИ І ДЛЯ ЛЮДЕЙ”
У світі є міста, які відіграють особливу роль в історії людства, і Київ – одне з них. Всі, хто живе в українській столиці сьогодні, та їх попередники наполегливо працювали, і своєю працею створили це диво. Київ – місто нашої долі й нашої любові! На жаль, протягом останніх років, київська влада крок за кроком губила свою головну складову, головне виправдання свого існування – відкритість і доступність для тих, хто в цю владу повірив. Наш лидерЛеонід Михайлович Черновецький. Шлях перемогПочетный президент Правекс Банка, Леонид Михайлович Черновецкий —народный депутат Украины второго, третьего и четвертого созывов. Заслуженный юрист Украины, кандидат юридических наук, почетный работник Прокуратуры Украины. Имеет опыт прокурорско-следственной, а также преподавательской работы. Статистика |
||||||||
|
© Блок Леонида Черновецкого, 2004—2006. |