http://www.blch.kiev.ua/ - Блок Леоніда Черновецького. Офіційний сайт
Закони та Законопроекти
НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ
Верховна Рада України
ПОДАННЯ
до проекту Постанови Верховної Ради України
Відповідно до ст. 93 Конституції України, пункту 2 статті 12 Закону України „Про статус народного депутата України”, пп. 2 п. 1 статті 3.5.1, статті 3.5.3, статті 3.4.2, п. 1 статті 3.5.5 та статті 6.2.7 Регламенту Верховної Ради України вношу на розгляд Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України „Про неприйнятність проекту Закону України про іпотечні облігації”, поданий народними депутатами України Святошем Д.В. і Буряком С.В., реєстраційний № 8141 від 13.09.2005.
Аргументи на користь такого рішення викладені у пояснювальній записці.
У пленарному засіданні доповідь щодо проекту Постанови буде зроблено мною.
Прошу включити зазначений проект Постанови Верховної Ради України до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради четвертого скликання та не розглядати цей законопроект без одночасного розгляду поданого мною проекту Постанови про його неприйнятність.
Додатки: проект Постанови, пояснювальна записка, матеріали в електронному вигляді.
Народний депутат України
Л.М.Черновецький
Проект
Внесений народним депутатом України
Л.М.Черновецьким (в\о 212)
ПОСТАНОВА
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про неприйнятність проекту Закону України „Про іпотечні облігації”
Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 3.5.1, статті 3.5.4 та підпункту 2 частини першої статті 3.5.5 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
Внесений народними депутатами України Святошем Д.В. і Буряком С.В. проект Закону України „Про іпотечні облігації”, реєстраційний № 8141 від 13.09.2005, визнати неприйнятним та відхилити.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Постанови Верховної Ради України “Про неприйнятність проекту Закону України „Про іпотечні облігації”
Мною уважно вивчено внесений народними депутатами України Святошем Д.В. і Буряком С.В. проект Закону України „Про іпотечні облігації”, реєстр. № 8141 від 13.09.2005р.
За результатами розгляду даного законопроекту маю зазначити наступне.
Стаття 2 законопроекту визначає поняття договору про збереження реальної вартості. Поряд із цим, законопроект не передбачає істотних умов даного договору, випадків обов’язкового укладання даного договору, етапів укладання договору, у зв’язку з чим дані положення слід включити до законопроекту.
Також передбачено поняття „іпотечний актив”, що не відповідає аналогічному поняттю, визначеному в Законі України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати”. Так, стаття 1 Закону передбачає, що іпотечні активи – це реформовані в консолідований іпотечний борг зобов'язання за договорами про іпотечний кредит здійснювати платежі в рахунок погашення основного зобов'язання протягом строку обігу сертифікатів. Слід визначення даного поняття у законопроекті привести у відповідність до вищезазначеного визначення.
У законопроекті неодноразово зустрічається поняття „іпотечний пул”. Слід визначити, що означає зазначений термін у контексті даного законопроекту, або зробити посилання на норми Закону України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати”.
Законопроектом передбачено, що пов’язаними особами є юридична особа, яка здійснює контроль над іншою юридичною особою або контролюється іншою юридичною особою чи перебуває під спільним контролем з іншою юридичною особою. З точки зору банківського законодавства, дане поняття розкрито частково. Слід даний термін розкрити більш повно, з урахуванням норм Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368.
У статті 21 законопроекту вказується, що управителем може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до законодавства отримала ліцензію на управління іпотечним покриттям.
Але ні в законопроекті, ні в діючому законодавстві у сфері ліцензування порядку видачі ліцензій на здійснення такого виду господарської діяльності, як управління іпотечним покриттям, не передбачено.
Статтею 7 законопроекту передбачено, що іпотечні активи можуть бути включені до складу іпотечного покриття тільки тоді, коли права емітента за забезпеченими іпотекою зобов’язаннями боржників засвідчено заставними, якщо інше не передбачено проспектом емісії. Навіщо випускати цінні папери за зобов’язаннями, які вже засвідчено цінними паперами? Чому не можна проводити емісію іпотечних облігацій незалежно від наявності заставних? Пропоную дане положення виключити, як таке, що обмежує права емітентів іпотечних облігацій.
Також статтею 7 передбачено, що іпотечні активи можуть включатися до складу іпотечного покриття за умови, якщо основна сума боргу боржника за забезпеченим іпотекою зобов’язанням не перевищує
75 відсотків вартості предмета іпотеки, а у разі випуску структурованих іпотечних облігацій – відсоток, вказаний у проспекті емісії.
Діюче законодавство не передбачає обмежень стосовно розміру зобов’язання по відношенню до вартості предмета іпотеки, а стаття 22 Конституції України встановлює, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи з вищезазначеного, встановлення даного обмеження є недопустимим. Отже, дане положення законопроекту слід виключити.
Частина 4 статті 7 законопроекту передбачає, що у проспекті емісії можуть визначатися додаткові вимоги до включення іпотечних активів до складу іпотечного покриття. Виходячи з того, що вимоги до іпотечних активів є вихідними даними та на їх підставі в подальшому відбувається емісія іпотечних облігацій, установлення невичерпного переліку вимог до іпотечного активу є неприпустимим. Слід установити чітко визначений перелік.
Стосовно звернення стягнення на іпотечне покриття, згідно зі
статтею 11 законопроекту, слід зауважити, що при практичній реалізації даного положення можуть виникнути суперечності, оскільки не визначено порядку повідомлення боржника, строки тощо. Дані питання при реалізації іпотечного покриття є важливими та іноді мають вирішальний характер. Установлюючи більш детальний порядок звернення стягнення на іпотечне покриття, ми, тим самим, захищаємо права та інтереси всіх учасників правовідносин, що підпадають під регулювання даного законопроекту.
Пропоную даний порядок урегулювати за аналогією до порядку звернення стягнення на майно боржника, передбаченого Законами України „Про іпотеку”, „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.
Законопроект не містить положення про оцінку іпотечного покриття. Необхідно дане питання врегулювати в даному законопроекті, адже воно є
важливим у роботі з іпотечними облігаціями.
За таких підстав проекту Закону України „Про іпотечні облігації” має бути відхилений як неприйнятний.
З повагою,
Народний депутат України
Л.М.Черновецький